Демонізування зони комфорту. Чи потрібно це нам?

У кожного є таке місце. Місце, де ми щасливі. Місце, де нам комфортно та затишно. Місце, яке не хочеться ніколи покидати. Наш маленький світ, де все стабільно і передбачувано. Таке місце може не тільки об’єднувати, але і ділити людей за категоріями. Більшість людей пливуть по теплій течії, не звертаючи зі свого маршруту протягом усього життя, інші, час від часу покидають свою зону комфорту заради отримання користі. Таких категорій безліч і усі вони різноманітні через ставлення до життя. Але найбільш усього, як на мене, відокремлюється категорія, яка знайшла такий простий вихід як демонізування зони комфорту. Це звичайно дуже зручно звинувачувати когось або щось, окрім себе (багато людей так і живуть усе життя). Але чи насправді зона комфорту то зло, яке поглинає нас?

gde-sluchayutsya-chudesa-min

Зона комфорту

Зона комфорту — це область життєвого простору в якому людина почуває себе впевнено та безпечно. Іншими словами, зона комфорту — це стан психологічної захищеності, який виникає через послідовність звичних дій та отримання передбачуваного результату.

Таке нескладне визначення дається у всевідомому сховищу знань – Вікіпедії, але на сьогодення, більшість людей досі думає, що зона комфорту – це всього лише конкретне місце, яке в будь-який момент можна залишити. І в цьому їх величезна помилка. Чому вони не задумуються, що це зовсім не місце? Може це товстелезні рамки, старі звички, або навіть наше стереотипне мислення, якого не хочеться позбутися? Або навіть наше оточення, яке тягне нас назад і не дає нам розвиватися? Будь-яка рутина створює нову зону, яка є такою ж небезпечною, як зростання кількості клітин раку. Ми міцно чіпляємося за кожну можливість не покидати цю зону, відкладаємо свої справи та дитячі мрії на потім, бо не хочемо зараз жертвувати своїм зручним становищем. Але іноді обставини вимагають нас все ж таки вийти назовні. Ми, нібито, засліплені сонцем кроти, вилазимо, виконуємо необхідні нам справи і женемося якомога швидше назад. Обов’язки, труднощі, робота…Тоді до дії приступає наш психологічний захист, який промовляє тихо, але впевнено: “Ні, ми так не хочемо. Так приємно бути у своїй темній норі, хоча і без промінчика сонця, але ми ж до цього вже звикли. Нам добре.” Іноді ми замислюємося, що ми деградуємо, що треба рухатися вперед, але одразу з’являється страх перед невідомим та незвіданим. Страшно подумати, що чекає нас за межами нашої зони комфорту.

Так, я розумію, що нічого поганого немає в тому, коли людина відчуває себе комфортно, але інша справа, коли вона не переносить хоча б мінімального дискомфорту. Тоді виникає питання: «До якої категорії людей краще усього відноситися?»

Як використовувати її на свою користь

зона-комфорта

Я впевнена, що в кожного з нас є таке місце, наш райський куточок. Життя довге (хто що б не казав) і таких місць з кожним роком буде ще більше. Цього назавжди не позбудешся, але і не треба, бо це можна використати на свою користь!

Усі ми рано чи пізно втомлюємося чи морально, чи фізично. Нереальна кількість нової інформації, рандомні ідеї, які неможливо розкласти по місцях. Це все може швидко набриднути нам. Для цього навіть придумали термін “гедоністична адаптація”. Нібито ми щось і змінюємо у нашому житті, але ми настільки швидко звикаємо до нового, що вже не бачимо ні зміни, ні шляхи їх використання.

І тоді виникає думка, що робити надалі, як зібратися із силами та думками? Поверніться до своєї зони комфорту. Так, Ви все правильно прочитали. Повертайтеся. Чергування перебування в зоні комфорту і поза її межами – досить непоганий спосіб уникнути цього. Відпочинок гірше зробити не може. Якщо Ви впевнені, що в тій зоні комфорту Ви зможете знайти себе, чому б ні? Адже суть не в тому, щоб кожну секунду отримувати нову інформацію, нові відчуття, адреналін, а в тому, щоб дізнатися, на що Ви дійсно здатні, і як можна максимально розкрити свій потенціал.

Поза межами зони комфорту ми дуже часто стикаємося із стресовими ситуаціями, а деяким людям для виконання якоїсь справи просто необхідно знаходитися у балансі та гармонії із собою та навколишнім середовищем і саме зона комфорту допоможе їм з цим. Ви не будете відволікатися на незнайомі Вам речі, на перепони, на незнайомих Вам людей, бо тут все знайоме, все рідне. Тим паче, поза межами зони комфорту Ви скоріше за все набралися якогось досвіду. Так використайте це! Зробіть щось нове, поділіться цим з іншими. І знову в дорогу, але вже зі свіжими думками.

Повертатися в зону комфорту можна. Головне – при короткочасному (!) поверненні в зону комфорту не забудьте захопити з собою усі нові ідеї та своє натхнення, щоб творити щось прекрасне.

Йдіть назустріч життю

зона-комфорта

Чи потрібно виходити із зони комфорту? Так, це просто НЕОБХІДНО. Багато хто боїться помилитися, зазнати поразки. Але який досвід ми можемо отримати у домашніх умовах?

Час від часу ми стикаємося з тим, що молоді люди швидше адаптуються, звикають до нових умов. Їм не страшно покидати рідні їм місця. А ми, старі та немічні, дивуємося, як вони легко змінюють одне місце проживання на інше, з якою швидкістю змінюється їх світогляд. Коли людина залишається у зоні комфорту на досить довгий період, і не робить ніяких зусиль, щоб вийти з цієї зони, або розширити її межі, то її розвиток сповільнюється і такій людині вже важче змінювати себе або свій стиль життя. Ми, начебто не хочемо розуміти, що треба робити, щоб знову сміливо дивитися на сонце, не мружитися через промені. Звикання до стабільного та знайомого вбиває в нас сміливість та спонтанність. Перед тим як ринути кудись ми ще обдумаємо все безліч разів, при цьому перераховуючи всі небезпеки, які чекають нас на шляху. Тому, чим раніше Ви почнете шукати щось нове, невідоме Вам, тим легше буде надалі.

Зараз така ситуація в світі, що треба багато читати, дивитися, обдумувати та аналізувати. Якщо в Вашій голові буде створена зона комфорту «стереотипне мислення», то це Вам буде просто не по силах. Ви не зможете зрозуміти багатьох людей, а вони, в свою чергу, не зрозуміють Вас. Через це виникає дуже багато непорозумінь та конфліктів, які навіть можуть привести до трагедії. Саме через це треба вміти слухати інших, саме через це треба вміти вийти із зони комфорту.

Але як? – спитаєте Ви. Відповідь елементарна. Треба діяти! Реалізація мрій, позапланові подорожі, нові знайомства – це вже крок вперед. З самого початку було б непогано змінити розклад дня, хоча б на вихідних. Типово: прокинувся десь по обіді, поснідав / пообідав, подивився пару серій серіалу, а вже і ніч, пора спати. Багатьом з нас така ситуація знайома. А якщо добавити до цього пробіжку, зустріч з друзями, прибирання в будинку – вже інша справа. Потроху можна змінювати і будні дні, поєднуючи роботу з хобі, навчання з відпочинком.

Такі невеликі зміни у Вашому житті вже чекають на Вас, чекають на Вашу спонтанність. Почніть змінювати щось та змінювати себе. Почніть довіряти собі та вашому внутрішньому голосу. Бо саме в цьому криється щастя та успіх.

Немає ніякої потреби демонізувати зону комфорту, звинувачуючи її в тому, що вона стримує людину. Ні, стримувати себе здатна тільки сама людина, яка вибирає не яскраве та насичене життя, а банальне існування.

На головну

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *