Чому діти відстають в школі, освіта майбутнього та наступна революція

Колись, в середньовіччі, люди були загалом неписьменні, а хто вмів читати та писати, вважався, як мінімум, добре освіченим, якщо не мудрецем. Коли б ви тоді запитали когось, “скільки людей здатні опанувати читання і письмо”, вам би сказали – 20-30%.

runner5

Ми тепер знаємо, що це не так, бо читати може навчитись кожен. Але з певної причини ми думаємо, що дослідження ДНК чи роботи мозку, створення космічних кораблів чи штучного інтелекту, відкриття нових напрямків мистецтва чи зйомка кіно – це частка для обраних. Обраних 5 чи 10%.

Тому у мене для вас є погана новина. В майбутньому світі більше не потрібні будуть “звичайні люди”. Якщо ви плануєте отримати “просто хорошу роботу” – то не плануйте. Вас замінять рóботи.

runner2
Скріншот для тих, хто любить Blade Runner так само, як і я

Завтра на цій землі інші ходитимуть люди – ті, що вміють програмувати ДНК, досліжувати мозкову активність, створювати нано-роботів, лікувати хвороби, які ще не виникли, проектувати орбітальні космічні станції, і робити таке мистецтво, яке ми навіть уявити не можемо.

Місця для інших не буде. 

Тому ми не маємо більше права толерувати те, що не кожен може досягти вершин інтелектуальної праці.

З цього приводу, звернімо увагу на тезу:

Коли навчання прив’язане до часу, весь необхідний матеріал засвоюють лиш одиниці.

runner4

Критерій переходу в наступний клас – проходження навчального (чи-то календарного) року. А знання, які учень отримав за цей рік – це змінна. Коли знання – величина змінна, то нікого, окрім недовчених-економістів, які можуть критикувати теорію Кейнса, але яким страшно довірити навіть фінансову звітність, не вийде.

Треба, щоб було навпаки: критерій переходу – це 100% опрацювання знань. А час, затрачений на це – змінний. Вчиш, допоки не вивчиш.

Чому діти відстають в школі

Припустимо, молодий чоловік правильно розв’язав 95% завдань екзамену. А 5% не роз’язав. І думає – “я крутий, отримав найвищу оцінку”. Але наступний модуль знань може грунтуватись на тих-таки 5%, що він недовчив. І так з кожним новим розділом ця похибка примножується.

Такий підхід не працює ніде, не тільки в освіті

Уявіть собі такий самий підхід до будівництва: приходить підрядник, і ви кажете йому: у вас є 2 тижні. Робіть все що можете, але фундамент має бути. І вони працюють, працюють в дощ, можливо, за відсутності всіх матеріалів. І тут проходить 2 тижні, приїжджає інспекція, і дивиться – “ага, тут харашо, тут тоже, а тут бетон ще мокрий, а тут он щось відпало, але ок, я даю 80%. Будуйте наступний поверх”.

Поки ми не реорганізуємо освіту так, щоб 100% матеріалу могли опанувати 100% студентів, ми будемо зустрічатись з непередбачуваністю, неадекватністю, та надзвичайно низьким ККД освіти.

Хто перший зможе поставити це на потік – той і виграє в наступній, пост-індустріальній, революції – революції освіти. Хто не зможе – той безнадійно відстане в нашому глобалізованому світі.

Але я вірю та впевнений, що ми зможемо це зробити в Україні в масовому масштабі в наступні 10 років.

Детальніше – дивіться в цій лекції TEDx

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *